Модернізація внутрішкільної методичної роботи як педагогічна система в умовах нового проекту.

Модернізація освіти , безумовно, передбачає зміну змісту, структури і технології методичної роботи  в школі . Створення нових організаційних структур,захоплення інтерактивними методами і проектними технологіями, інформатизація методичної служби свідчать про суттєві зміни в організації науково- методичної роботи в школі.  Розбудова української національної школи вимагає постійної роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення високого рівня науково-методичної діяльності, потребує стабільно і творчо працюючих  педагогічних колективів  з високим рівнем професійної майстерності.

     В сучасній школі зросла потреба в учителях, які здатні модернізувати зміст своєї діяльності шляхом критичного, творчого її удосконалення, використання досягнень науки і перспективного педагогічного досвіду. Тому організація науково-методичної роботи є одним із основних напрямів діяльності керівників освітніх закладів. Вирішити проблему методологічної переорієнтації процесу навчання та виховання на розвиток особистості учня, формування його життєво важливих компетентностей можна тільки шляхом підвищення ефективності праці кожного педагога, якнайповнішого використання його потенціальних творчих можливостей. Як зробити так, щоб кожен педагог працював ефективно, тобто щоб кожен з них став продуктивним педагогом? Звичайно, потрібен новий погляд на структуру і зміст науково - методичної роботи з педагогічними кадрами. Завдання методичної служби – моделювати і створювати умови для самореалізації та вдосконалення особистості перш за все педагога ( а потім і учня) в умовах переходу від традиційних форм організації навчальної діяльності до розвивальних, проблемних. При такому підході кожний керівник навчального  закладу, кожний педагог мали б можливість якомога повніше розкрити свої здібності, набути навичок дослідницької діяльності, розвивати ініціативу та творчість, використовувати досвід, наукові дослідження колег.

         Педагогічна праця вже від самих витоків має творчий і дослідницький характер, а методична робота має бути  життєвою потребою кожного окремого педагога й, водночас, обов’язковою вимогою, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування і розвитку школи. Але тільки та методична робота, яка організована на наукових засадах, може забезпечити підтримання належної професійної форми як кожного з її учасників, так і колективу в цілому, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються  і  в освіті, і в суспільстві в цілому. Сьогодення вимагає творчого учителя, учителя-дослідника, який піднімається на вершину педагогічної майстерності, учителя,  який  прагне до цієї вершини, але подолати яку, мабуть, нікому не вдалося, бо межі росту, удосконалення немає. Тому науково-методична робота сьогодні набуває нових елементів. В її структурі має виявлятися вся сукупність умов розвитку особистості педагога та досягнення найвищого рівня його професіоналізму.

     Практика показує, що позитивне педагогічне середовище складається тоді, коли педагогічні працівники зацікавлені в колективному пошуку вирішення проблем. В такій колективній діяльності, спрямованій на вирішення спільної для всіх педагогів закладу проблеми, кожен з них організовує свою власну діяльність, аналізує її результативність, ступінь її впливу на спільний результат. Тому сьогодні такого важливого значення набуває  організація діяльності  педколективу нашої школи  над єдиним методичним проектом  на науковій основі: «Впровадження ідей креативного навчання через активні форми роботи учасників навчально-виховного процесу». Глибоке вивчення теоретичних основ проблеми проекту всіма членами колективу, моніторингові дослідження рівня готовності кожного із його членів до пошукової, дослідницької роботи, озброєння кожного педагога необхідними для цього знаннями і уміннями та навичками, створення реальної творчої атмосфери в колективі – це якраз і є умовою і  запорукою успішності і продуктивності кожного педагога і колективу в цілому і розв‘язання основних завдань проекту. А робота над визначеним проектом  буде оптимальною, ефективною, результативною, коли методичним  активом  буде здійснено основні заходи , а саме:

• складено перспективний план роботи по  реалізації проекту на п‘ять років;

• розроблено  алгоритм роботи педагогічного колективу над науково-методичним проектом.

• здійснено розподіл доручень кожному педагогові своєї ділянки роботи в колективному дослідженні проекту;

• забезпечено  діяльність педагогічної ради з питань реалізації роботи над науково-методичним проектом;

• організувано  творчу групу, яка забезпечуватиме створення перспективного досвіду роботи по даній проблемі і пропагуватиме його серед учителів;

• оптимізовано  самоосвітню діяльність педпрацівників в рамках реалізації даного проекту.

Зауважу, що у ході роботи над проектом слід постійно здійснювати якісний та кількісний аналіз проміжних і кінцевих результатів колективного творчого пошуку, проводити моніторинг результатів поточної і підсумкової успішності учнів, рівня їхньої вихованості та розвитку, стану здоров’я учнів та вчителів, статистичних відомостей, інформаційно-методичного забезпечення з питань упровадження педагогічних ідей, ППД та інше.

     Один із секретів педагогічної творчості полягає в тому, щоб пробудити в учителеві інтерес до пошуку, аналізу власної роботи. Справжній педагог вибудовує власну  освітню концепцію, розробляє відповідно до неї особисту програму роботи зі свого предмета для кожного класу, систематично здійснює пошук, основою якого є дослідницькі уміння, набуті у процесі цілеспрямованої методичної роботи та самоосвіти. Зрозуміло, що формування цих умінь – процес складний і тривалий, він не виникає й не розвивається спонтанно, а потребує ґрунтовної теоретичної підготовки, вивчення наукових робіт із психології, соціології, педагогіки і, звичайно, з навчального предмета.  

    Завдання адміністрації навчальних закладів, методичної служби на всіх рівнях – домогтися, щоб педагогічним кредо кожного учителя стало: учень – суб’єкт навчання, який оволодіває метазнаннями (проміжними, тими, що змінюються, перетворюються в часі і просторі), набуває ключових життєво - важливих  компетенцій, формує в собі готовність до самоосвіти впродовж усього життя. Це означає, що вчитель повинен утверджувати суб’єкт- суб’єктні взаємини, вирізнятися своєю толерантністю, високим рівнем емпатії, бути сучасним педагогом-технологом, тобто користуватися тими методами і прийомами, які створюють ситуацію успіху учня, бути професіоналом високого класу, знавцем свого предмету. Зрозуміло, що і для керівників, і для педагогів таке завдання дуже не просте. Але без цих якостей, характерних для кожного педагога, домогтися проголошених цілей неможливо. Тому й  потрібно  методичну роботу спрямувати саме на розвиток названих якостей і домогтися, щоб кожен педагог зрозумів, що участь у методичній роботі – це його професійний обов’язок .  

     Реалізація поекту  неможлива без упровадження інноваційних форм і методів, які роблять педагогічний процес більш якісним, а, отже, і більш продуктивним. Основою інноваційної педагогіки є твердження, що людина саморозвивається, якщо все пропускає через самоусвідомлення і свою душу. Тому важливо домогтися розуміння кожним педагогом, що засвоєння і використання сучасних методів навчання здійснюється в режимі саморозвитку учителя. А головним результатом цього процесу є його здатність до побудови власної педагогічної діяльності.

     Реалізація проекту буде здійснюватися як  колективною, груповою так і  індивідуальною формами методичної роботи. Проте, і практичний  досвід, і сучасні теоретичні дослідження дійшли висновку про те, що методичну роботу необхідно перебудувати так, щоб вона була зорієнтована на особистість педагога. Тому перевагу в системі науково-методичної роботи віддаємо індивідуальним формам і методам організації діяльності.

І адміністрація школи прагне до того, щоб кожен з педагогічних працівників мав свою програму самовдосконалення, постійно займався самоосвітою й отримував методичну допомогу від адміністрації.

     Що значить надавати методичну допомогу, методичну підтримку в умовах переорієнтації на індивідуальні форми роботи? Це, перш за все, виявлення кращих педагогічних можливостей кожного педагога засобами діагностики, методичного моніторингу.  Отже , найефективнішою формою здобуття педагогами нових знань є самоосвіта, а найкращою умовою формування необхідних умінь і навичок, творчого розвитку – організація творчої діяльності.  Проте , самоосвіта педагогів  - це процес керований, і її організація і ефективність багато в чому залежить від управлінських умінь і навичок керівників навчальних закладів. Тут важливо усвідомити, що тільки на діагностичній, моніторинговій основі можливо забезпечити цілеспрямовану і результативну самоосвітню діяльність педагогів.

        Однією з найефективніших форм індивідуальної методичної роботи є проведення методичних консультацій з найрізноманітніших актуальних питань організації як власної діяльності педагогів, так і організації НВП, підвищення його продуктивності.  Надання конкретної консультативної допомоги педагогам повинно здійснюватись як на основі отриманої управлінської інформації про стан справ у будь-якій підструктурі, так і за індивідуальним запитом педагогів.

 Із індивідуальних форм методичної роботи по реалізації проекту використовуємо:портфоліо ,атестація,курсова перепідготовка,

консультація,методичні розробки, презентація, творчий звіт, самоосвіта, співбесіда, самооцінка, індивідуальний план роботи над проектом, анотація досвіду, доповідь, звіт, інформація, педагогічна скарбничка, розробка позакласного заходу.

ü Портфоліо – включає все те, що може документально засвідчити майстерність учителя, сприяти оцінці рівня його професіоналізму. Портфоліо може бути представлено на паперових носіях і в електронній версії.

ü Індивідуальний план – план , який властивий вчителю і відповідає його нахилам, професійній компетенції та підготовці.

ü Презентація – публічне представлення чогось нового , що було створено чи досягнено вчителем.

ü Творчий звіт – це форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду ППД, а також діяльності педагога  з питань дослідження , нових педагогічних надбань і актуальних питань методики

         Колективні форми методичної роботи використовуємо з метою вирблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, аналізу результату колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації . Вони є найдієвішою формою поширення , демонстрації кращих надбань педагогів. Із колективних застосовуємо: конференції з показом фактичних педагогічних досягнень, книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів, методичні оперативні наради,  методичний тиждень, наради, науково-практичні конференції, обмін досвідом, педагогічні виставки, педагогічний консиліум, педагогічні читання, психолого-педагогічний семінар, семінар-практикум,   творчий звіт вчителя, творчий звіт м/о,інструктивна оперативно-методична нарада, інформаційна оперативно-методична нарада, конкурс нестандартних уроків, конкурс виховних заходів. Коротко про деякі з них:

Ø Конференція з показом фактичних педагогічних досягнень – вдала форма вивчення й узагальнення передового перспективного досвіду вчителів.

Ø Книжково-журнальні виставки – розкривають передовий досвід,що сприяє активізації навчального процесу, різні матеріали про досягнення педагогічної науки, інноваційні процеси.

Ø Інструктивна оперативно-методична  нарада – покликана направляти роботу педагогічного колективу на виконання поточних навчально –виховних завдань( планування навчально-виховної роботи, підготовка до ДПА та ЗНО, організація роботи м/о, гуртків, проведення предметних олімпіад  і т.д.

Ø Інформаційна оперативно-методична нарада  - ознайомлення педагогів з одержаними   директивними вказівками, методичними листами МОН України та підпорядкованим йому установам, новими досягненнями в педагогіці, психології, методиками викладання, новими інструкціями,приймаються заходи щодо їх реалізації.

Ø Науково –практична конференція – є однією з форм  теоретичної і практичної підготовки вчителів на основі виявлення і узагальнення практичного досвіду.

Ø Педагогічна виставка – демонстрація досягнень педагогічного колективу щодо пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково – методичної діяльності педагогів, поширення ППД.

Ø Методичний тиждень – протягом тижня вчителі показують свою майстерність,організовують відкриті уроки,виховні заходи.

Серед групових можна виділити такі: відкритий урок у школі, взаємовідвідування уроків,ділові ігри, дискусія, захист планів м/о, конкурс нестандартних уроків,  методична рада, творча група, нарада, обмін досвідом і ін..

§  Відкритий урок – загальноприйнятий методичний захід, на якому відбувається показ кращого досвіду, пропаганда нових педагогічних надбань і актуальних питань методики. Без відкритого уроку неможливо здійснити поширення і впровадження передового педагогічного досвіду.

§  Ділова гра – це метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов‘язковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми, що розв‘язуються в чіткій відповідності до характеру рішень та дій її уасників.

§  Дискусія – дослідження, колективне обговорення спірного питання, обмін думками, ідеями між кількома учасниками. Метоює виявлення відмінностей в розумінні питань і в товариській суперечці знайти істину, прийти до спільної точки зору.

Індивідуальні, групові, колективні форми роботи організовуємо і сплановуємо таким чином, щоб відбувалася взаємодія всіх методичних підрозділів, творчої співпраці всіх членів педагогічного колективу.

.

       В умовах реформування національної системи освіти  в Україні важливого значення набуває в нашій школі система роботи з підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Головна її мета  - допомогти педагогічним працівникам в реалізації актуальних питань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності та фахового рівня , активізація творчого потенціалу, формування здатності до швидкої адаптації в умовах що постійно змінюються. Реалізується вона різними шляхами , але основним є організація і проведення на належному рівні методичної роботи з педагогічними кадрами.

       Участь у методичній роботі є невід‘ємною складовою  професійної діяльності кожного педагога нашої школи,адже методична робота як багатогранний і творчий процес, що складається з комплексу систематичної , цілеспрямованої діяльності кожного вчителя, сприяє підвищенню науково-теоретичного і культурного рівнів, удосконаленню психолого-педагогічної і професійної підготовки.

       Результативність методичної роботи залежить від умілого планування, яке  забезпечить реальність запланованих заходів, дасть можливість чітко проаналізувати їх виконання. Планування всіх рівнів здійснюємо на діагностичній основі шляхом проведення анкетування та його ретельної обробки. Діагностування забезпечить виявлення:

·        Перспективного педагогічного досвіду;

·        Проблем конкретного вчителя, прогалин у певних педагогічних уміннях і навичках;

·        Найцікавіших для вчителя форм і методів методичної роботи;

·        Оцінки та самооцінки проведення методичних заходів.

      Планування кожного рівня проводимо у довільній формі. Проте кожен план повинен містити вступ, який включає короткий звіт про роботу, наприклад,  методичного об‘єднання над методичною проблемою в поточному навчальному році, аналіз діяльності (успіхи і невдачі) вчителів – членів м/о, основні завдання , над якими будуть працювати вчителі у новому навчальному році.

       Складаючи план , потрібно враховувати досвід роботи вчителів, їх

 здібності та інтереси.

       Новий зміст освіти,освоєння нових навчальних програм,апробація підручників, створення авторських програм, посібників, введення нових навчальних дисциплін – все це спрямовує вчителя на шлях творчості, дослідницької роботи.