Семінар

Серед колективних форм методичної роботи великою популярністю користуються семінари. Семінар – це форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їх кваліфікації[27].

Основна мета семінарів – активізація самостійної роботи вчителів у ході навчання, вивчення літератури, спонукання до осмислення і більш глибокого вивчення теоретичних проблем, застосування отриманих знань на практиці, розвиток здібностей до практичного аналізу, до науково обґрунтованої аргументації власних думок, ведення діалогу, дискусії, формування інтересу до науки та наукових досліджень[7].

За періодичністю семінари можуть бути:

-         постійно діючими;

-         епізодичними.

Тематика постійно діючих семінарів визначається в першу чергу тими завданнями, які стоять перед сільською школою для забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

Проблема семінару має бути:

·        співзвучною до науково-методичної проблеми навчального закладу;

·        враховувати наявні педагогічні труднощі вчителів з окремих аспектів організації навчально-виховного процесу в малокомплектній школі;

·        передбачати виконання запитів, потреб членів педколективу у глибокому вивченні конкретних інноваційних технологій, ППД з метою використання їх у своїй практичній діяльності і т.д.

З метою забезпечення цілеспрямованості, наступності в роботі постійно діючих семінарів радимо планувати їх на перспективу (на 2-3 роки). План роботи постійно діючого семінару складається, як правило, на рік, з періодичністю засідань 2-4 рази.

Головним завданням епізодичних семінарів є формування, розширення теоретичних знань та практичних вмінь педпрацівників з окремих науково-методичних проблем, які потребують термінового розв’язування. Такі семінари проводяться один або два рази на рік.

Як показує практика, проблеми, що виносяться на обговорення семінарів мають бути актуальними, сприяти розвитку творчого мислення, індивідуальних можливостей вчителів, створюювати мотивацію для самоосвітньої діяльності педагогів.

Для прикладу наведемо перелік нагальних науково-методичних проблем семінарів:

·        формування пізнавальної активності учнів;

·        формування національної самосвідомості учнівської молоді;

·        використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі;

·        організація самостійної роботи учнів на уроках;

·        оптимізація навчально-виховного процесу в сільській школі;

·        науково-методичне забезпечення уроку в сільській малокомплектній школі;

·        розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів;

·        формування культури життєвого самовизначення молоді;

·        вдосконалення професійної майстерності педагогічних працівників, результативності та якості навчально-виховного процесу шляхом вровадження інноваційних педагогічних технологій.

Заслуговує на увагу актуальність питань постійно діючого семінару з проблеми: «Сучасний урок: традиції і інновації» (Новгородківська ЗШ І-ІІ ЗШ № 3):

§  методичні основи уроку. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності.

§  Методи стимулювання та мотивації активної пізнавальної діяльності.

§  Методи контролю та самоконтролю в навчанні.

§  Види навчальної діяльності учнів на уроці.

§  Види оцінювання навчальних досягнень учнів.

§  Інноваційні педагогічні технології як засіб викладання навчальних предметів.

Забезпечити високий рівень проведення семінарів допоможе врахування таких порад:

-         Специфіка семінарських занять в першу чергу має визначатися проблемою, яка виноситься на обговорення, змістом навчального матеріалу, категорією слухачів, методами взаємодії керівника семінару та його учасників.

-         Ефективними формами проведення засідань є «круглі столи», проблемні столи, огляди, лекторії ті інші.

-         Створення невимушеної творчої атмосфери, психологічного комфорту при проведенні засідання.

-         До семінару мають готуватися всі його учасники. Проте, з метою забезпечення глибокого висвітлення теоретичних питань необхідно запропонувати окремим його учасникам, підготувати повідомлення, виступи, лекції.

-         Створення сприятливих умов для самостійного опрацювання педагогами питань, які виносяться на обговорення: забезпечення необхідною науково-методичною літературою, фаховими періодичними виданнями, іншими джерелами.

Доцільно підготувати список рекомендованої літератури для опрацювання, анотований каталог, тематичну картотеку тощо.

-         Обов’язковим структурним елементом семінарів мають бути практичні заняття. Форми їх проведення різні. Але, вважаємо, що перевагу слід надавати активним: тренінгам, моделюванню, розв’язанню педагогічних задач, проблемних ситуацій, дискусіям, відвідуванню уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням (ділові ігри, психолого-педагогічні практикуми та інші). Використання даних форм дасть можливість учасникам, що приєднались до теми, «прожити її», знаходитися в суб’єктивній позиції, напрацювати новий досвід, який можна використовувати на практиці[3]. З метою активізації учасників семінару радимо на його початку провести актуалізацію:

·        прочитайте тему семінару. Заповніть таблицю, в якій наприкінці семінару вкажіть, що нового Ви дізнались.

Що я знаю	Що я хочу знати	Що я вивчив	Які елементи впроваджувати

·        Кожне засідання семінару радимо закінчувати підбиттям підсумків його роботи. При цьому необхідно зробити аналітико-узагальнюючий огляд конкретних проблем, які розглядалися, звернути особливу увагу на технологію впровадження педагогічних ідей в практичну діяльність.

При плануванні роботи постійно діючого семінару радимо творчо використати план роботи семінару-практикуму для вчителів малокомплектної сільської школи, запропонований Віньковецьким районним методичним кабінетом (додаток 12).

За умов реформування загальноосвітніх шкіл в останні роки в структурі внутрішньошкільної роботи особливої актуальності набувають такі колективні форми:

-         педагогічні читання (форма виявлення передового педагогічного досвіду);

-         науково-практичні конференції (своєрідне підбиття результатів науково-методичної роботи);

-         педагогічні виставки (форма пропаганди й впровадження ППД).

Використання даних методичних форм сприяє єдності поглядів і дій педагогічних колективів при розв’язанні важливих педагогічних проблем.

Детально з технологією проведення даних форм методичної роботи можна ознайомитись в статті «Технології методичної роботи» (укладачі: Ю. Буган, Г Свінних, В. Уруський // Сільська школа України, 2005, № 2).